Присвячується всім моїм друзям і знайомим.
Be cool! Be SELF MADE MAN!
Дорослість
“Пацан, коли тобі буде 18 ти зможеш вільно курити, пити пиво і кататись на машині. І ніхто тобі слова не зможе сказати, бо ти вже будеш дорослим.” - колись мені, а якщо реально, то практично всім, якийсь старший “авторитет” описував плюси дорослішання. Свобода бачилась йому такою.
Ми виросли. І знаєте як сталось, багато хто з нас саме так і пояснює дорослість сам собі. По-дорослому так сидіти в барі, потягуючи бокал-другий чогось, курити сигарету і говорити про проблеми на дорогах/роботі/в сім’ї. Все, чувак, іди додому, ти підтвердив своє право на статус дорослого.
Хоча, звичайно ж, дорослість з цим має мало спільного.
- Взяттям на себе відповідальності за себе і своє життя (діти просто не можуть зробити це фізично);
- Розумінням причинно-наслідкових зв’язків (діти їх не зовсім розуміють, або розуміють дуже специфічно).
Якщо з причинно-наслідковими зв’язками простіше - досвід (запхав пальці в розетку - боляче; їж багато пончиків - товстієш (ok, в це дійсно не всі вірять); витрачаєш більше грошей, ніж заробляєш - постійно живеш в борг і працюєш на чужі інтереси), то з відповідальністю важче. Просто відповідальність часто хочеться розуміти якось по-своєму: я відповідаю за себе, але не за тих, кого вибираю по життю; я відповідаю за те, щоб встати вчасно, але не винен в тому, що автобус запізнився і т.д.
Фішка в тому, що так відповідальність не працює. Якщо дійсно вирішив стати дорослим - відповідаєш за все, що стосується тебе і найближчого оточення. Така людина вибирає відповідальність за своє теперішнє і майбутнє. Не вибирає обставини і сторонній вплив різних факторів (так сталось, це він винен, я не міг цього знати...)
Всім непросто. В когось сімейні проблеми, всім бракує грошей, хтось родився “не в тій країні” і “не в той час, коли все можна було і нічого ще не розділили”. Різниця тільки в тому, що дорослий бере на себе відповідальність за майбутнє (ціль) і теперішнє (дії, рухи на прямій життя, стратегія). Минуле ми змінити не можемо, немає сенсу в ньому копатися і зациклюватись на комусь/чомусь (я б знаєш ким міг стати, якщо б не її паршивий характер).
Взяти на себе відповідальність не просто (правда ж не хочеться зізнатись собі, що причиною всіх своїх бід, нещасть, “таких от ситуацій” є сам, що це все результат прийнятих/неприйнятих рішень, подуманих думок і сказаних/несказаних слів). Але в цій бочці дьогтю є своя величезна ложка меду. Сво-бо-да. Реальна свобода. Надана собі самим собою. І вже не треба шукати винного. Правильно, бо він завжди з собою;)
Self Made Man. Мені подобається цей вислів. Він не просто круто і достойно звучить. Він звучить по-дорослому вільно. Людина, яка сама себе створила.
У нас у всіх стартові позиції схожі. Всі ми якось створюємо себе. Створи шедевр! Це заняття достойне того, щоб робити це кожен день до кінця життя. Нащадки оцінять.
Немає коментарів:
Дописати коментар